Людмила Антінців (Піхіровська)

11 января, Украина, Тернопіль

Заходила 28 сентября 2019, 23:38

57

друзей

Фотографии пользователя Людмила Антінців (Піхіровська) в одноклассниках

Руками моєї дочки.Першовересневі дзвоники для любимих онуків-Назара і Захара.

Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок Захарчика покличе
Перший раз у перший клас

. Перший дзвоник - щаслива сльоза
На обличчях у мами і тата.
Перший дзвоник - пора золота,
Йдуть до школи наші хлоп’ята.

Червона калино, чому ти червона?
Чому і в морози ти вбрана у грона?
Ти ж в нашім народі є символ по праву,
За ніжну красу здобула собі славу.

Це просто перший іній ненароком Торкнувся до тендітної душі. Це, звісно, що зими є першим кроком, Та приморозок змиють ще дощі.

Осінній день. Верба. Ставок.
Вода під берегом хлюпоче.
Останній золотий листок
Між голих і сумних гілочок
Затято на вітрах тріпоче
І в те, що облетить за мить,
Повірити не хоче.

А на траву вже перший сніг упав.
Замовкло все. Затихло. Заніміло.
Немов на ватман вилите чорнило,
Лежить в долині незамерзлий став.

Я люблю такі хвилини,
І до сліз близькі мені
Ці зворушливі картини,
Ці останні теплі дні.
На душі - ані хмарини.
Гарно в рідній стороні.
Кущ осінньої калини
Паленіє в далині.

Осінній день у золотій печалі,
І жовтий лист зворушує до сліз,
Довкола ліс і жовтий шум беріз,
Така пора...Дзвінкі,прозорі далі.

Жовте-жовте поле – соняхи цвітуть!

Зранку посміхнулися і за сонцем в путь.

Шелестять причесані тихо пелюстки,

Вітер заплітав би їх в коси залюбки.

Манять мене барвисті вишиванки,
Запальні танці і гарні пісні,
Гоцулочки, гарнесенькі панянки,
Як усміхнуться – радісно в душі.

.Люблю цей край. Цей Прикарпатський край.
Карпатські гори й швидкоплинні ріки.
Стежину в горах, що зоветься «плай»
І сумовитий звук гуцульської трембіти.

Половіють жита
І зрадливо сивіє волосся.
Промайнули літа –
Вчора лиш одружились, здалося.

Часу плин – наче мить,
Та душа не вгаває: «Коли ж це?»
Не натішивсь дітьми,
Вже й онуками осінь курличе.

Дозрівають жита –
Їх чекає туге перевесло.
Хай же плинуть

ЗАДИХАЮТЬСЯ ФЛОКСИ , ЗАТИСНУТІ В ЛІТНІЙ РОЗМАЙ...

Вишні, вишні, ягоди червоні,
Водночас солодкі і терпкі.
Лежите ви на моїй долоні,
Звабливі й спокусливі такі.

Агрус, агрус,
Агрусина -
Як зелена намистина.
Агрус коле,
Як зривати, -
Швидше
Мамі помагати!
Агрус, агрус,
Агрусинки -
Вже нарвали
Півкорзинки.

Поля пшениці, синь небес
І навіть невеличкий кущ калини.
Люблю цей край, що зветься Батьківщина!

Промінням сонячним прошито, купалось в срібних росах літо,
І наливались полуниці в червоний колір зоряниці,

І стеляться тіні на сині ромашки,
і сонце за обрій так швидко пливе.
А я все чекаю щасливої казки,
Скажіть де та казка живе?

Яскравий килим з листя і квіток,
І кожна з них мені до сліз знайома.
…Травиночка, пелюсточка, листок…
Здалося, наче побувала вдома.

МОЄ ВІКОНЦЕ.

РУКАМИ МОЄЇ ДОЧКИ.

РІДНІ МІСЦЯ.СТЕЛИТЬСЯ ХРЕЩАТИЙ БАРВІНОК.

РІДНІ МІСЦЯ. ЗНОВУ ВЕСНА. ПРО ЩО ВОНИ ГОВОРЯТЬ...

РІДНІ МІСЦЯ.ЦВІТЕ ТЕРЕН...

РІДНІ МІСЦЯ. ТЕЧЕ РІЧКА НЕВЕЛИЧКА...

РІДНІ МІСЦЯ.СКІЛЬКИ МУКИ ПЕРЕМЕЛЕНО...

РІДНІ МІСЦЯ.

РІДНІ МІСЦЯ.

Червоні маки – роси край села.
Це –дивовижно!.. Цим завжди жила!
Червоні маки мама вишивала,
Мою дорогу щастям осявала…

Данная страница формируется на прямую с ok.ru - API в реальном времени.
На текущей странице отображены только доступные данные с профиля https://ok.ru/profile/373520891692 - которые не скрыты настройками приватности.
В случае если профиль в одноклассниках скрыт настройками приватности - профиль не будет отображен на текущей странице.
Сайт okigo.ru не осуществляет сбор и хранение данных пользователей ok.ru

Пожаловаться на страницу

‹ › × Посмотреть друзей